(“Дзеркало тижня”: № 30, 17 серпня 2019 р.)
Ще не встигли органи державної влади затвердити всі підзаконні акти, потрібні для нормального функціонування Національного агентства із забезпечення якости вищої освіти, як “ділові люди” пропонують деяким ЗВО розв’язати всі можливі проблеми акредитації за певну суму або намагаються врегулювати різні конфліктні ситуації через телефонні дзвінки, представляючись “Галиною Михайлівною з НАЗЯВО”.
Звісно, такого співробітника не існує, тому відразу попереджаю освітян, що всі питання необхідно вирішувати через офіційні процедури, зокрема через офіційне спілкування з експертами Національного агентства під час проведення акредитаційних експертиз. Акредитація освітніх програм закладів вищої освіти за новою для України концепцією розпочнеться у вересні.
Як перший крок — українські університети повідомлятимуть Національне агентство про бажання пройти таку процедуру. Тепер процес акредитації буде максимально дебюрократизований. Він відбуватиметься онлайн, без використання паперових носіїв. На створення відповідного програмного забезпечення, “цифрового ядра”, зрозуміло, потрібні час і кошти, і ми залучаємо для цього не державні гроші, а лише незалежних спонсорів.
Запуск Національного агентства — це важливий етап реформування української вищої освіти. Звісно, не можна домогтися якісних змін лише через правильні вимоги до освітньої діяльности, без належного фінансування, пов’язаного з можливостями національної економіки та очікуваннями суспільства. Однак чітко поставленні завдання, сама риторика створюють рамки для адекватного розуміння ситуації та руху в правильному напрямку.
Національне агентство із забезпечення якости вищої освіти вбачає свою місію в тому, щоб бути “агентом змін” у вищій освіті. Ми хочемо співпрацювати з вітчизняними ЗВО освіти на основі довіри і взаєморозуміння. Наша мета — розвиток репутаційного капіталу українських університетів. Тільки так можна конкурувати й співпрацювати (це два боки однієї медалі) в сучасному світі високих технологій і надзвичайних можливостей.
Численні прогресивні концепції розвитку вищої освіти, зокрема із застосуванням сучасних інформаційних технологій, можуть реалізовуватися не взамін, а на основі справжнього університету, що спирається на усвідомлення своєї унікальности, суспільної ролі, цінностей, місії і власне духу університету. Університет давно вже перестав бути звичайною будівлею з аудиторіями. Потрібно переосмислювати національний і глобальний контексти, включаючи вітчизняні ЗВО як активних “гравців” до різноманітних кластерів та екосистем.
Національне агентство перебирає на себе частину повноважень Міністерства освіти і науки України. Воно відповідатиме за акредитацію освітніх програм, спецрад із захисту дисертацій, інституційну акредитацію та акредитацію незалежних акредитаційних агентств, а також за дотримання академічної доброчесности, внутрішнє забезпечення якости українських ЗВО, університетські рейтинги, що формуватимуться за вимірюваними критеріями, за оприлюднення річного звіту про стан справ у вищій освіті тощо. Натомість ліцензування залишається у сфері відповідальности Міністерства освіти і науки.
Через МОН Національне агентство також звертатиметься до Кабміну або Верховної ради України з різними ініціятивами. Зрештою діяльність Національного агентства має вплинути на впровадження фінансової автономії українських ЗВО та зміну економіки вищої освіти, що відкриє можливості для капіталізації закладами вищої освіти своєї академічної автономії, якісного зростання та міжнародної конкурентоспроможности.
Також потрібно розширити перелік типів ЗВО, запровадивши т.зв. навчальні університети (teaching universities), які у свою чергу могли би поділятися на такі, що дають професію (яким особливо довіряють працедавці), й такі, що зосереджуються на персональному зростанні своїх студентів (за аналогією з американськими liberal arts colleges), оскільки практика вимагати від усіх без винятку українських ЗВО результатів наукових досліджень у багатьох випадках призводить лише до імітації такої діяльности. Але це вже тема іншої розмови.
Для НАЗЯВО важливо домогтися міжнародного визнання через членство в Європейській асоціяції акредитаційних агентств ENQA (European Association for Quality Assurance in Higher Education) та увійти до відповідного переліку EQAR (The European Quality Assurance Register for Higher Education). Адже наші підходи до акредитації узгоджуються з вимогами, узвичаєними в європейській практиці. Згідно із Законом “Про вищу освіту”, Кабінет Міністрів України на пропозицію НАЗЯВО 10 липня цього року затвердив перелік іноземних акредитаційних агентств, рішення яких визнаватимуться в Україні. Головним критерієм при укладанні цього списку було членство в EQAR.
Це означає, що Національне агентство із забезпечення якости вищої освіти в Україні пропонує дещо інші наголоси у проведенні акредитаційних експертиз. Інші, але не нові, або ж нові лише для України — оскільки вони давно адаптовані в країнах, що мають якісні університети. “Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти” визначає десять критеріїв оцінювання якости освітньої програми. Дев’ять з них стосуються бакалаврських і магістерських програм і один включає в себе комплекс вимог до аспірантури (освітньо-наукових програм доктора філософії).
Процес акредитації тепер зосереджуватиметься не на результатах освітнього процесу, а на самому процесі. Тобто ми будемо вивчати й оцінювати здатність закладів вищої освіти організувати якісний освітній процес, спираючись на принципи власної університетської автономії. Акредитація освітніх програм уже включатиме в себе деякі інституційні елементи, як-от функціонування внутрішньої системи забезпечення якости ЗВО.
Національне агентство не вимагатиме купи довідок, а вивчатиме реальний стан справ, зокрема через спілкування експертів зі студентами та викладачами, за потреби — з представниками адміністрації та співробітниками. Підставою для неакредитації є не самі недоліки, а ігнорування критеріїв оцінювання якости. Тому важливо, щоб ЗВО не приховували свої недоліки, а демонстрували готовність їх усунути.
Якщо заклад вищої освіти ще не має якихось затверджених політик чи документів, не запровадив окремих процедур, це не страшно само по собі. Важливими є співпраця з Національним агентством, бажання і як наслідок — зусилля, спрямовані на виправлення ситуації. Тоді Національне агентство виступатиме для ЗВО найкращим помічником і порадником.
Зараз ми проводимо відкритий конкурс експертів. Для повноцінної діяльности нам потрібно близько 3000 експертів, які проводитимуть акредитаційну експертизу на місці (на території ЗВО), і 340 членів галузевих експертних рад. Ці ради будуть сформовані рішенням Національного агентства 29 серпня, а перелік експертів — затверджений у жовтні вже після проходження ними спеціяльного навчання й відповідного тестування.
Національне агентство розробляє онлайнтренінги для експертів. З вересня вони будуть доступні для всіх охочих, зокрема представників закладів вищої освіти. Згідно з нормами вітчизняного законодавства, серед експертів і членів галузевих експертних рад тепер можна буде побачити не лише науково-педагогічних і наукових працівників, а й таких важливих стейкхолдерів як працедавці й студенти.
Ми працюємо не лише над нагально потрібними нормативними актами, а й над можливістю реалізувати ті законодавчі норми, що потребують уточнення. Наприклад, згідно із Законом “Про вищу освіту”, Національне агентство має реєструвати незалежні агентства, які також проводитимуть акредитацію. Однак як нам вдалося з’ясувати, ніде в Західній Європі незалежні агентства не існують лише на підставі національних законодавств. Вони або повинні входити до EQAR, або виступати якимись галузевими підрозділами Національного агентства. Ми вже працюємо над пілотним проєктом разом з одним із провідних українських університетів і за підсумками цієї роботи запропонуємо відповідні зміни й доповнення до Закону “Про вищу освіту”.
Національне агентство прагне максимальної відкритости й інтернаціоналізації у своїй роботі. Так, підготовка нових нормативних документів здійснюється через обов’язкове громадське обговорення із залученням вітчизняних та іноземних експертів. Ми організовуємо зустрічі членів Національного агентства з освітянами в різних форматах, як, наприклад, у Києві, Миколаєві, Харкові, Рівному, Хмельницькому. У вересні плануємо кілька заходів у Дніпрі, потім в інших містах. Національне агентство вітає досвід деяких вітчизняних ЗВО в отриманні французької, німецької, австрійської акредитацій і поширює інформацію про це. Дуже помічною виявилася співпраця з українськими аналітичними центрами: Інститутом розвитку освіти та Міжнародним фондом досліджень освітньої політики, а також з Асоціяцією IT Ukraine.
Інституційно ми вже маємо контакти з акредитаційними агентствами Великої Британії, Франції та Італії, міністерством освіти і мистецтва Баварії. Плідно співпрацюємо з такими важливими міжнародними проєктами та організаціями як фінансований Американськими радами SAIUP (сприяння академічній доброчесності в Україні), “Нове правосуддя” (USAID), Координатор проєктів ОБСЄ в Україні. Маємо від них організаційну, експертну і матеріяльно-технічну допомогу. Один з наших головних партнерів — Британська рада в Україні, що, зокрема, підтримує навчання українських експертів, пов’язує нас із британськими державними та академічними інституціями.
До Національного агентства надходить багато скарг з приводу порушень академічної доброчесности, насамперед стосовно виявлення плагіяту. Тут треба розуміти, що закон надає нам значні права і покладає обов’язки, але не дає норм прямої дії. Тобто Національне агентство зможе перебрати відповідні повноваження від МОН лише за умови схвалення урядом спеціяльного документа, назва якого передбачена законом, — це “Порядок скасування рішення спеціялізованої вченої ради про присудження наукового ступеня”. Ми вже підготували його разом з відомими експертами, представниками професійної громадськости та активістами. “Порядок скасування…” пройшов також громадське обговорення і нині перебуває на погодженні в органах державної влади.
Отже, чого слід очікувати українським університетам найближчим часом? Після погодження 29 серпня на черговому засіданні Національного агентства всі українські ЗВО отримають мінімальний пакет нормативних актів, рекомендацій і роз’яснень стосовно всіх процедур акредитації.
Окрім згаданого вже “Положення про акредитацію освітніх програм, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти”, туди входитимуть “Методичні рекомендації щодо застосування критеріїв оцінювання якости освітньої програми” (для експертів Національного агентства), “Форма звіту самоаналізу”, “Методичні рекомендації до застосування критеріїв оцінювання якости освітньої програми при заповненні звіту самоаналізу” (для закладів вищої освіти), “Рекомендації Національного агентства із забезпечення якости вищої освіти стосовно запровадження внутрішньої системи забезпечення якости”, “Глосарій”.
Усі їх можна буде знайти на сайті Національного агентства. Це дозволить ЗВО розуміти, які завдання ми ставимо перед експертами, а експерти й члени галузевих експертних рад зможуть побачити, як Національне агентство спілкується із закладами вищої освіти. Якщо буде потрібно, ми готові надалі продукувати роз’яснення й уточнювати процедури, щоб зняти всі можливі непорозуміння. Національне агентство будує свою діяльність на основі взаємоповаги і здорового глузду. Сподіваюся, що найближчим часом усі стейкхолдери, разом з усім українським суспільством, відчують від цього практичну користь.
https://dt.ua/EDUCATION/nova-sistema-akreditaciyi-320848_.html