Державне замовлення: недосяжна прозорість
10 липня в інформаційній агенції Укрінформ відбулась прес-конференція на тему “Ручне управління вступом: як міністерство ділить місця держзамовлення між університетами”, організована Центром дослідження суспільства.
Під час заходу експерти організації презентували дослідження розподілу державного замовлення від 2007 по 2013 роки. Фінансування державного замовлення у 2013 р. зросло на 6,96% відносно 2012р., проте лише на 3,2% перевищує рівень 2010 р.
Витрати на державне замовлення зростають в абсолютних числах після різкого падіння у 2011 р. Проте темп приросту освітніх видатків є повільнішим за темп приросту державних видатків в цілому. Це призводить до того, що у загальній структурі бюджету частка видатків на освіту зменшується. Так, найвищою вона була у 2010 р. і становила 6,4%, але у 2013 р. – вже менше 5%.
Експертка Центру дослідження суспільства Ірина Світящук прокоментувала:«Незначне зростання державного замовлення у 2013 році порівняно з 2012 рокомфактично нівелюється інфляцією. Так, дефлятор ВВП у 2013 році становить 28,2 відсоткових пунктів відносно 2010 року, тобто видатки на освіту з 2010 по 2013 у реальних показниках зменшились.
Іншою проблемою є нерівномірність розподілу фінансування між різними рівнями освіти. Так, 90% усіх видатків на держзамовлення у 2013 р. передбачені на підготовку «фахівців та науково-педагогічних кадрів», що пов’язано зі скороченням у чотири рази фінансування підготовки робітничих кадрів у 2011 р. Ця стаття видатків у 2013 р. становить лише 35% рівня 2010 року.
Пріоритетні галузі
У 2013 році виділено 104 тисячі місць для навчання бакалаврів за денною формою. Згідно з урядовою постановою, на наступні роки заплановане подальше зменшення – 99 тис. у 2014 році і 97 тис. у 2015 році.
Цього року скорочення відбулись фактично за усіма напрямами: інженерія – на 4,46%, суспільні науки – на 5,54%, гуманітарні науки – на 3,27%, педагогіку – на 4,24%. Зросли показники лише для ІТ – на 3,67% і сільськогосподарських напрямків – на 1,09%.
Загалом найбільше місць виділяється на галузі інженерної справи, виробництваі будівництва (36,6 тис.). Найпопулярніші серед абітурієнтів галузі суспільних наук, економіки і права займають другу позицію по кількості наданих державних місць (21тис.).
Директорка Центру дослідження суспільства Інна Совсун висловила думку, що“В Україні існує типова тільки для пострадянських країн подвійна система навчання -на контракт і бюджет. Тому намагання держави формувати ринок праці за рахунок перерозподілу місць державного замовлення є малоефективними. Попри зменшення кількості бюджетних місць на суспільно-гуманітарних напрямках, значна кількість абітурієнтів вступає на такі спеціальності на контрактній основі. Водночас бюджетні місця за малопривабливими природничими напрямками залишаються незаповненими.”
Як розподіляються місця між університетами
Експерт Центру дослідження суспільства Єгор Стадний прокоментував:“Прийнятий у листопаді минулого року Закон був покликаний зробити весь процес державного замовлення більш відкритим. На жаль, цього завдання він не виконує. По-перше, міністерства та відомства не виконали вимогу Закону і не повідомили про конкурс на своїх офіційних сайтах. По-друге, в умовах, коли порядок скликання конкурсної комісії визначає сам державний замовник, а не Закон, жодним чином не можливо проконтролювати цей процес. По-третє, Закон не вимагає від державних замовників публікувати протоколи рішення конкурсних комісій з розподілом місць по спеціальностях у відповідних ВНЗ. У свою чергу, вимога передачі даних до Єдиної державної електронної бази з питань освіти нехтується багатьма вишами, адже Закон не встановлює навіть терміну, у який потрібно передавати інформацію.”
Окремою прогалиною є критерії, за якими повинен відбуватись відбір ВНЗ. Ті, які зазначені в законі, не передбачають змагальності – наявність ліцензії та висновок акредитаційної комісії є просто критеріями допуску до конкурсу. Відповідно, закон дозволяє замовникам визначати свої критерії – а це, фактично, та сама ситуація, якуми мали до його прийняття. Зрештою, навіть якщо взяти нещодавно опублікований рейтинг ВНЗ від МОН і порівняти його з розподілом бюджетних місць, то побачимо,що на бакалаврат з історії Харківський національний університет з 2-им місцем отримав утричі більше скорочення, ніж 25-ий у рейтингу Черкаський національний університет. За рейтингом МОН три кращі технічні університети знаходяться в Харкові, однак зміни в обсягах державного замовлення на програмну інженерію торкнулись їх по-різному. Національний університет радіоелектроніки збільшив кількість державних місць на 25%, Авіаційний інститут залишився без змін, натомість ХПІ втратив 18%. Для порівняння, три ВНЗ із Запоріжжя, які поступаються в рейтингу чи взагалі не є технічними, не втратили жодного місця або ж навіть збільшили обсяги.
Інна Совсун звернула увагу на те, що “серед двадцятки найбільш престижних університетів України цього року найбільший приріст місць державного замовлення відбувся у Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара – в порівнянні з 2012 р. держзамовлення на бакалаврів зросло аж на 15,6%. Показово,що зростання відбулось і на «непріоритетну» групу спеціальностей суспільних наук, економіки та права, склавши близько 30%, і це при тому, що в цілому по Україні надану групу загальний обсяг держзамовлення зменшився. Оскільки з цим університетом безпосередньо пов’язаний перший заступник міністра Євген Суліма,такий збіг не є дивним, проте дуже показовим з точки зору прозорості розподілу бюджетних місць.
”Контактна особа: Ірина Світящук, моб. 063-167-6454