Сергей Квит: «Время преходяще, Киево-Могилянская академия – вечна!»

Надежда Майная, Вера Пидгайная (фото), «Главред», 13.12.10 13:05 

Законопроект «О высшем образовании» могилянцы критикуют за его полную бесперспективность и вред

На сайте «Главред» состоялся чат с президентом Национального университета «Киево-Могилянская академия», доктором филологических наук, профессором Сергеем Квитом. Во время чата обсуждались проблемы высшего образования, проект закона «О высшем образовании», конфликт, возникший у Киево-Могилянской академией с Министерством образования и науки, а также жизнь одного из ведущих современных университетов – Могилянки, и другие темы. 

Представляем стенограмму чата с Сергеем Квитом

Инквизитop: Так все-таки академия или университет? Вы как-то определитесь в терминологии. Как говорят в Одессе, это-таки две большие разницы!

Сергій Квіт: Києво-Могилянська академія – це історична назва, а національний університет – теперішній статус.

 

Cтeпaн: Пожалуйста! По возможности уйдите от политики и засвечивания своих «політичних уподобань». Есть ли будущее в системе образования Украины? Его сроки, этапы…

Сергій Квіт: Майбутнє, тобто перспективи, є завжди. Справа реформування – не така і складна, багато країн через це проходили, всі алгоритми відомі, потрібно лише захотіти. У нас у таких випадках кажуть про так звану політичну волю.

ferbolg: Доброго дня! Хотілося б дізнатись, чи готові Ви особисто гарантувати те, що сьогодні НаУКМА дійсно забезпечує якісну підготовку з усіх спеціальностей, пропонованих для вступу на бакалаврські програми? Адже лише в НаУКМА студенти мають зимову іспитову сесію терміном 2 тижні і вимушені здавати іноді до 5 іспитів протягом одного тижня, фактично не маючи часу на підготовку…

Сергій Квіт: Питань з часом багато. Але наші студенти мають більше можливостей для організації свого робочого часу, включно з формуванням власного навчального плану і тижнями самостійної роботи.

Nadia_Poland: Шановний, пане Ректоре, як можна пояснити те, що в Україні окрім Вас і ректора УКУ решта ректорів язика проковтнули? Де ж ця псевдоінтелектуальна вишівська професура? Чому мовчать? Бояться?

Сергій Квіт: Я не схильний засуджувати колег. Можу сказати, що всі вони дбають про виживання своїх закладів: кожен працює, як може і як хоче.

ігop Дніпpoпeтpoвcьк: Хто що б не говорив про Квита, але Могилянка за якістю освіти є найкращим ВиШом України.

Сергій Квіт: Дякую, у Вас хороший смак 🙂

Kpиcтинa: А что важного такого может донести читателям великий презедент Могилянки?:) Смешно как-то…

Сергій Квіт: Дякую, і я бажаю Вам усіх гараздів.

Larysa: Сергію Мироновичу, прокоментуйте, будь ласка, проект закону про вищу освіту від Міністерства освіти і науки? Що позитивного і негативного закладено в нього, на Вашу думку? І поясніть, які наслідки він може мати для Могилянки? Знаю, що університет активно виступає проти цього закону.

Сергій Квіт: Ви можете зайти на наш веб-сайт і подивитися виставлені на ньому документи. Головні проблеми проекту нового Закону: ігнорування університетської автономії, принципів формування Єдиного європейського простору вищої освіти, запитів працедавців і національної економіки, нехтування ринковим мисленням, нехтування якісними критеріями оцінювання ефективності університетів.

Стосовно Могилянки, Міністр освіти і науки хоче скасувати в нас англійську мову і важливі положення нашого Статуту, які впродовж майже двадцяти років дають нам можливість реалізовувати інноваційні проекти.

 

name_ua: Сергію Мироновичу, як Ви оцінюєте нинішню гуманітарну політику України? Якими є основні її проблеми? Що б Ви порадили в ній змінювати? І хто саме в першу чергу відповідальний за проведення необхідних змін – влада, суспільство, університети..?

Сергій Квіт: Несумнівно, університети повинні відігравати особливу роль – і як осередки, в яких продукується «якісно нове знання», і як центри громадянського суспільства. Світ рухається до «суспільства знань». Але для цього українські університети повинні стати автономними. Сучасні держави спираються на власні університети, а не прагнуть їх контролювати на кожному кроці. Питати треба якість кінцевого продукту – випускників і результатів наукових досліджень.

Nikolaj: Пане Сергію, у мене є кілька питань, з приводу яких цікаво було б почути Вашу думку. Перше. Ви – журналіст за фахом, багато працюєте зі студентами-журналістами. Як Ви оцінюєте нинішній рівень української журналістики? Наскільки змінилися молоді люди, які прагнуть здобути фах журналіста, їх підходи, запити, інтереси, цінності? Друге. Не так давно вкотре говорили про законопроект про мови, про надання російській мові статусу регіональної. Багато говорили. І як завжди перед виборами. Що Ви думаєте з цього приводу? Як ставитеся до ініціатив, закладених в цьому проекті закону? Якими бачите перспективи розв’язання мовних проблем в Україні? З повагою, Микола К.

Сергій Квіт: Стосовно проекту нового Закону про мови – прошу Вас подивтися на наш сайт. Вчена рада НаУКМА оприлюднила свій експертний висновок, який був опублікований чи прокоментований у понад 100 медіях. Головна претензія – цей законопроект антиконституційний. Ми створили Могилянську школу у 2001 році. За цей час українська журналістика справді якісно змінилася на краще. Зокрема маємо чудових студентів і випускників, хоч по-різному буває. Це життя. Але динаміка позитивна 🙂

Kateryna: Дуже хотіла би бути студенткою могилянки, якби можна було повернути час назад:) По-доброму заздрю тим, хто має або мав змогу здобувати освіту і фах саме в могилянці. Адже Києво-Могилянська академія – це не просто виш, це – унікальний осередок освіти, науки, культури, це – особливий стиль виховання… Дякую вам, пане Сергію, і пану Брюховецькому, і всім тим, хто дав українській молоді змогу навчатися в такому університеті!
Сергію Мироновичу, як гадаєте, чому було можливим відновлення Могилянки після радянських часів? Наскільки суттєво змінилося обличчя академії, на ваш погляд, порівняно з 90-ми роками? Чи є якісь речі, які є невідємними від образу києво-могилянської академії, якісь принципові й незмінні засади?

Сергій Квіт: Дякую Вам за добрі слова. Відродити Могилянку було можливим, тому що навіть за її відсутності в радянські часи, фактично вона жила в культурі і масовій свідомості. Тобто українці, зокрема кияни, були переконані, що вона неодмінно буде відновлена. Я це добре пам’ятаю, коли був студентом. Обличчя Академії змінюється завжди – вона динамічна. Я вірю – все на краще. Хоч зараз ситуація справді серйозна.

Oleg_S.: Складно бути ректором після В. Брюховецького?:)

Сергій Квіт: Справді це непросто. Стараємося, знаєте…

Maзeпa: Табачник – молодець! Справжний міністр! Вакарчук – опудало!

Сергій Квіт: Співчуваю.

Moгилянeць: Сергію Мироновичу, дякую за Ваші лекції з герменевтики та теорії масової комунікації!:) Успіхів, сил та натхнення Вам!

Сергій Квіт: Дякую! Якщо Вам це досі цікаво, можете подивитися мої останні публікації на сайті Могилянської школи журналістики.

kostiantyn_r.: Ви критикуєте МОН за закон про вищу освіту. Але що ви пропонуєте натомість?

Сергій Квіт: Ми постійно щось пропонуємо. Нагадаю, що Могилянка відкрила перші в Україні бакалаврські, магістерські і докторські програми західного зразка (PhD). Ми не маємо корупції, маємо систему Liberal Arts Education, коли студенти самі формують свій навчальний план і траекторію навчання, маємо дві робочі мови – українську та англійську, просуваємо концепцію університетської автономії, двічі давали пропозиції до проекту Закону «Про вищу освіту» за попереднього міністра і критикуємо останній законопроект за його повну безперспективність і шкідливість. Українські університети повинні не боятися відкритися світові, стати конкурентоздатними та ефективними. Той законопроект, який зараз обговорюється, має відверто ізоляціоністський характер.

 

кcю: Могилянка має PhD-програми. Чи визнаються випускники цієї програми у нас в країні та закордоном? Говорять, що ні. Якщо це правда, то чому? І чому інші українські виші не запроваджують таких програм? Дякую за відповіді.

Сергій Квіт: Наші PhD програми визнаються у Західній Європі (Маастріхстський та Барселонський університети) та у Північній Америці (канадський Університет Захіного Онтаріо). Тобто наші докторанти після захисту мають можливість одержати окрім наших дипломів, ще й дипломи цих університетів. Це і є міжнародне визнання, тому що в академічному світі одні університети визнають рівень інших. В Україні попередній міністр дійсно не дав нам навіть формального схвалення чи якогось дозволу на відкриття цих програм. А теперішній міністр протестує проти того, щоб ми вписали PhD програми у наш статут. Проблеми дійсно є. Проте головне тут – наші докторанти мають реальну можливість потрапити у велику науку через Докторську школу. Вони публікуються у міжнародних наукових журналах, беруть участь у міжнародних дослідницьких групах, виступають з доповідями на міжнародних конференціях, мають інтенсивне навчання протягом принаймні трьох років (всього вони проводять на своїх PhD програмах чотири роки), мають двох наукових керівників (один з Могилянки, другий – із західного університету-партнера) тощо.

remedioz: Вдячна Могилянці за освіту (політологія) і за атмосферу в університеті. Випускнинки Могилянки самостійні та прогресивні. Вагомо, що ні за вступ, ні за навчання не мусиш носити хабарі.

Сергій Квіт: Дякую! Не пропадайте 🙂

Osya: Вітаю! Чи Ви вже отримали відповідь від МОНу на свої заяви і як оцінюєте відповідь Міністерства? Правда, що у Могилянки так багато порушень у правилах вступу?

Сергій Квіт: Так, я довідався про реакцію прес-служби МОН, коли їхав на чат до «Главреда». Не буду всього коментувати, оскільки ми незабаром виставимо офіційну відповідь на нашому сайті. Я зовсім не розумію деякі претензії, наприклад про якусь «сплату абітурієнтами за навчання перед виданням наказу про зарахування». Якщо йдеться про контрактників, то ніде не регламентується, коли саме вони повинні сплачувати за навчання. Розберемося. Стосовно порушення термінів подачі Правил прийому та Статуту – це неправда і введення в оману масової авдиторії. Тому що текст Правил прийому ми погодили вчасно і швидко. Проблема виникла з нашою потребою вимагати при вступі на всі спеціальності сертифікат з англійською мови, з чим не погоджується Дмитро Табачник. Підстави: 1) ми це робимо протягом 19 років і не мали жодної скарги від батьків чи абітурієнтів; 2) така нома зазначена у чинному Статуті НаУКМА, затвердженому Постановою Кабінету міністрів України; 3) без англійської мови не може бути ніякої європейської інтеграції та Болонського процесу (зокрема мобільності), як і взагалі жодної наукової діяльності. Тому виникає питання, чому МОН декларує інтеграцію до Єдиного європейського простору вищої освіти, а саме намагається скасувати англійську мову у Могилянці? Хочу нагадати що в країнах колишнього так званого «соціалістичного табору» взагалі не вивчалася англійська. Замість неї – російська. Але тепер вони через спеціальні програми давно вже випередили Україну. Курс Дмитра Табачника проти англійської мови у Могилянці є важливим індикатором його політики.

Стосовно Статуту НаУКМА, він також був поданий на затвердження вчасно. В робочому порядку ми одержали питання і зауваження, все врахували і знову подали на затвердження. Після цього одержали несподівано великий перелік нових зауважень, яких небуло у першому листі від МОН, і які принципово суперечать нашому попередньому Статуту, завдяки якому ми мали можливість стати тим, ким ми є сьогодні. Ці зауваження також суперечили тексту, затверженому на Академічній конференції (загальним зборам) НаУКМА. Зараз ми «у процесі»…

14: Сергію Мироновичу, як ви ставитесь до діяльності Центру візуальної культури, який під виглядом наукових проектів здійснює пропаганду політичних поглядів лівого спрямування серед студентів? Чи отримує він фінансування з бюджету академії?

Сергій Квіт: Українська нація сотні років розвивалася з неповною соціальною структурою. Досі можна почути таке твердження, що той, хто говорить по-українськи – вже націоналіст і тому правий. Нашому суспільству потрібні і праві, і ліві. Головне, щоб усі працювали на реалізацію укранських національних інтересів. На мою думку, головна проблема нових лівих рухів в Україні – їхня неконтекстуальність. Не можна жити тут, а спиратися винятково на праці західних неомарксистів. У своєму підручнику «Масові комунікації» я наводив такий приклад. Американський лівий професор Ноам Чомський є таким же антиглобалоістом, яким був і український правий професор Ярослав Дашкевич. Перший живе у США, другий жив – у постколоніальній, посттоталітарній і посткомуністичній Україні. Критична теорія може бути надзвичайно корисною для України. Але не можна забувати, що «імперію зла» СРСР валили в першу чергу українські праві та західні (американські) праві, і в цьому їх величезна заслуга. Не забудемо також українські колгоспи, які від часу свого заснування мали, окрім офіційних, справжні народні назви, як-от – «Серп і молот»/«Смерть і голод». Для університету не може бути заборонених тем, ми існуємо на основі повної академіної свободи і виступаємо проти будь-якої нетерпимості й дискримінації. Центр візуальної культури з бюджету НаУКМА не фінансується.

 

trurt: Вот оценка Дмитрия Табачника, которую дал Борис Колесников. «ОБОЗРЕВАТЕЛЬ»: «Мне смешно читать, когда пишут о какой-то «радикализации» Табачника. Радикалами могут быть только независимые люди, а уж никак не казнокрады! Дмитрий Табачник и радикализм – понятия несовместимые. Дмитрий Табачник и коррупция, кражи из музеев – это, да, совместимые». «Казнокрад, не создавший в своей жизни никакого бизнеса? Как он вообще может судить? Что он вообще делать умеет, кроме того, как книжки и картины из и так небогатых украинских музеев тырить?» Сергей Миронович, как вы думаете, какие цели преследует власть, назначив Табачника на должность министра образования и науки?

Сергій Квіт: Цитата промовляє сама за себе. Я не політолог, і мені важко сказати, чому було прийняте таке рішення. Але ми про це неодмінно довідаємося.

Prorizna: Навіщо керівництво Могилянки підтримує Московський Патріархат? Діяльність центра Св. Климента, зустріч єпископа Волоколамського, голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського Патріархату Іларіона (Алфеєва) зі студентами Могилянки.

Сергій Квіт: Могилянка – це університет, тому не можна сказати, що ми «підтримуємо Московський патріархат». Іларіон (Алфеєв) виступав у нас як представник академічного світу, презентуючи свій переклад, здається, з давньосирійської мови. До речі, виступав англійською мовою.

Cвятocлaв_Kpyт: Чи плануєте в наступному році підвищувати плату за навчання? На скільки?

Сергій Квіт: Зараз наша політика щодо оплати за навчання змінюється. До минулого року ми пишалися з того, що НаУКМА вдавалося втримували найменшу в Україні кількість контрактників. Тобто Могилянка мала найбільше бюджетників (у співвідношення до кількості студентів). Ми вважали, що на контракт ми приймаємо тих, хто має можливість заплатити за своє навчання у якісному університеті, а на бюджет – найздібніших, які не мають такої можливості. Проте ситуація обвально змінилася минулого календарного року, коли МОН почало синхронно зменшувати кількість держзамовлення по всіх державних університетах. До речі, це можна зрозуміти, тому що держава не може утримувати таку велику кількість університетів (біля 250). Це питання до програми реформ. Однак це несправедливо щодо нас. Якщо Могилянка є одним з найкращих університетів країни, чому ми маємо одержувати таке ж зменшене держзамовлення так, як і ті ВНЗ, що знаходяться серед найгірших? У будь-якому разі, тепер наше ставлення до оплати навчання – більш ринкове, і ми будемо приймати рішення ближче до вступної кампанії. Тут треба розуміти, що розвиток університету потребує коштів на такі статті видатків, які ми зовсім не отримуємо від держави. Існують реальні розрахунки ціни за навчання.

Nfyz: Сергію Мироновичу! Тримайтеся! Ваші випускники готові стати на захист Вас і Могилянки!!!

Сергій Квіт: Дякую, друже! Я хочу прокоментувати Ваші слова для широкої авдиторії. Ми вважаємо членами Могилянської громади всіх, хто мав відношення до Академії – від Гальшки Гулевичівни, Петра Могили і Сагайдачного – до теперішніх наших викладачів, студентів, працівників і випускників. Час плинний, Києво-Могилянська академія – вічна!

 

vpariz: Як Ви ставитесь до функціонування гуманітарних вишів у районних містах, наприклад, академія в Острозі, податкова в Ірпені?

Сергій Квіт: Вищі навчальні заклади можуть існувати скрізь, навіть у селах, якщо вони забезпечують необхідну якість викладання і навчання та проводять наукові дослідження. На Заході багато університетів розташовано далеко від мегаполісів. У сучасній Україні, на жаль, існує величезна розбіжність між великими містами, зокрема Києвом, і районними центрами. У майбутньому ситуація повинна вирівнюватися.

мілaн26: Добрий день! Я так розумію, якщо ухвалять закон про вищу освіту, то Києво-Могилянська Академія не зможе називатися університетом. Скажіть, які Ваші перші дії у разі ухвалення документу? Дякую!

Сергій Квіт: Могилянка завжди буде Могилянкою.

Шановне товариство, я хочу всім Вам подякувати за участь у чаті. Оскільки на всі запитання відповісти неможливо, запрошую Вас до наступних зустрічей у чаті «Главреда», на Facebook чи на каві. 🙂

 


© «Главред-Медиа»

Опубліковано у Університет. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *