Центр забезпечення якості освіти Національного університету «Києво-Могилянська академія» був створений влітку 2016 року. Давній партнер Могилянки, ІТ компанія «Infopuls» технічно забезпечила початок його роботи. Центр має на меті забезпечити внутрішій контроль якості в університеті, співпрацюючи насамперед з Комітетом з якості Вченої ради (голова – Катерина Пічик), Навчально-методичним центром (керівник – Ольга Корольова) та різноманітними студентськими ініціативами, серед яких найцікавішу представляв Тарас Тарасюк. Продовження
Kyiv Post: April 7, 2017. Speech at the symposium“Ukraine Dialogue: Education as the Battlefront of Democracy”; April, 6, Manor College, Philadelphia, USA.
After the victory of the Revolution of Dignity, we can talk about a vision of higher education reform in Ukraine. The main concept was discussed by academia in 2012-2013 and embodied in the Law “On Higher Education” (2014). The reform concept is rooted in the ideas of comprehensive university autonomy and internationalization. Following that, the Ministry of Education and Science of Ukraine has created the majority of policy documents (including resolutions of the government, corresponding orders and explanatory notes of the Ministry), needed to implement the academic autonomy and establish the basis for organizational and financial autonomy of higher educational institutions. Продовження
Я вичитав усе, що хотів знайти у книжці розмов єврейського та українського інтелектуала, дисидента Йосифа Зісельса з відомою польською журналісткою Ізою Хруслінською «Ти відкриєш мої уста мої…», що 2017 р. вийшла друком у видавництві Києво-Могилянської академії «Дух і літера» з передмовою ще одного інтелектуала і дисидента Мирослава Мариновича. Так часто буває, коли знайомишся з писаннями видатних людей: кожен знаходить в них щось для себе. Це не зайві слова. Як колишньому літературному критикові, мені відомо, що краще висловити людині за життя те, на що вона справді заслужила, ніж потім пригадувати, що треба було зробити це раніше. Продовження
“Дзеркало тижня”: 10 березня, 2017.
Ми настільки звикли довго пояснювати іноземцям якісь елементарні речі про Україну, Революцію Гідності, війну з Росією, про те, звідки ми взялися на карті Європи, якщо раніше нас там не було, що я був трохи спантеличений книжкою Карла Шльоґеля “Український виклик. Відкриття європейської країни”, яку видано в Мюнхені 2015 року. Торік вона вийшла українською мовою у видавництві “Дух і літера” (Центр європейських гуманітарних досліджень Національного університету “Києво-Могилянська академія”: перекладач Наталя Комарова, науковий редактор Володимир Приходько) завдяки енергії та доброму смаку видавців Костянтина Сіґова й Леоніда Фінберґа, а також за підтримки Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні, Фонду Конрада Аденауера та Ґете Інституту.
“Дзеркало тижня”: 10 лютого, 2017.
Минулого року завершився великий шестирічний проект видання десятитомника праць Дмитра Донцова (Вибрані твори у 10 томах. — Дрогобич—Львів, видавнича фірма “Відродження”. — 2011—2016). Його успішна реалізація цілком є заслугою доцента кафедри теорії та історії української літератури Дрогобицького державного педагогічного університету імені І.Франка Олега Багана, який є упорядником, науковим редактором, автором приміток і коментатором видання. За цю велику й сумлінну працю він мав би бути вшанований Державною премією або присудженням ступеня доктора філологічних наук. Спостерігаючи за реакцією громадськості, зазначимо, що така грандіозна подія в українському інтелектуальному житті не повинна залишитися непоміченою. Адже, попри війну з Росією і всі зусилля з декомунізації, ім’я Донцова досі залишається в тіні радянських/російських імперських уявлень і стереотипів.
Оскільки мені не вдалося виступити на круглому столі щодо Плану пріоритетних дій уряду до 2020 р., я вирішив викласти свої пропозиції письмово. Насамперед слід відзначити багато позитивних здобутків Міністерства освіти і науки та уряду, серед яких — підвищення зарплат освітянам, збільшення регіонального фінансування освітньої інфраструктури, розробка концептуальних засад реформування середньої школи, проведення в першому читанні базового законопроекту “Про освіту” та ін. Сам план дій уряду стосовно науки та освіти також є солідним документом. Продовження
Внаслідок теперішніх публічних дискусій, виникає закономірне питання: чи можливо сформулювати такі вітчизняні правила стосовно плагіату, що дозволяли б “не зараховувати” до крадіжки чужих думок та ідей (мова може йти не лише про вербальні форми, а також про аудіо та візуальну продукцію) певні випадки, відмінні від усталеного у світі досвіду? – Зовсім ні. Тоді треба взагалі нікуди не виїжджати й не спілкуватися зі своїми зарубіжними колегами. Подібні погляди є наслідком тривалої політики самоізоляції України. Для розпізнавання плагіату найкраще користуватися сайтом http://www.plagiarism.org Він допоможе знайти правильні відповіді на багато питань. Продовження